БОРОДАВОЧНИК АФРИКАНСЬКИЙ (РНасосИоегш аеОореш) до]сяга довжини 1,9
Автор: admin | Роздл: | 20-01-2011
Спйман маленьк борсучата стають ручними до того прихиляються до свого господаря, що навть ходять за ним усюди повертаються в клт]ку на його вимогу.
Час спаровування у борсука припада на жовтень. Оскльки вагтнсть трива вд 12 до 15 тижнв, то до кнця лютого або до початку березня самка народжу вд трьох до п’яти слпих дитинчат, для яких вона дбайливо висти]ла гнздечко мохом, листям, папороттю травою. Все це вона приносить до входу в нору, утримуючи мж заднми ногами, потм вже проштовху, допо]магаючи соб головою переднми ногами, до улоговини нори. Вдгодувавши дитинчат молоком, вона доти тяга м у нору черв’якв, корння дрбних ссавцв, доки вони сам не стануть у змоз добувати соб поживу. Три або чотири тижн потому маленьк зврятка виходять разом з свою матр’ю на]зовн грються на сонечку перед норою. З матр’ю дитинчата залишаються до осен, а потм вддляються починають жити самостйно.
Восени борсук живиться переважно не буковими дубовими жолу]дями, корнням, як завжди вважають, а плодами, крм того, морквою буряком, не гребу дрбними ссавцями, польовими мишами, кротами, а також ящрками, жабами змями, що впали з дерев. Дещо наносить соб на зиму в нору, якщо вже дуже велика спокуса спонука його до цього, наприклад, поле моркви, що знаходиться поблизу нори. До кнця осен борсук ста вже досить угодованим. О цй пор вн по]чина подумувати про затишну зимвлю готу все для цього необхдне. З цю метою вн натаску в нору листя настила соб таким чином пиш]не, м’яке тепле ложе. Потм, подаючи до настання справжнх холодв те, що наготоване в нор про запас, борсук з настанням холоднеч згор]таться в клубок, ляга на черево, просову голову мж переднми лапами порина в сплячку. Проте зимовий сон борсука, так само як ведмедя, часто уриваться. Так, якщо холоди не постйн або наста вдлига, а та]кож не дуже холодн ноч, борсук прокидаться нод вноч виходить з свого притулку, щоб напитися. Взагал ж, при порвняно теплй погод, борсук почина залишати нору вже в счн, найпзнше в лютому, причо]му вдкопу для себе корння або, якщо поталанить, ласу й мишею. Пд час зимвл борсук дуже втрача у ваз.
Живиться борсук навесн влтку переважно корнням, рзномантними комахами, равликами дощовими черв’яками, а при нагод також молоди]ми зайцями, пташиними яйцями пташенятами. Дощових черв’якв борсук вельми майстерно витягу з-пд земл за допомогою гострих довгих кгтв переднх лап. Так само вн вдшуку личинок хрущв та нших шкдливих комах. При добуванн личинок борсук не вирива воронкоподбних ямок (вд 3 до 5 см углиб, вд 1,5 до 2,5 см завширшки), як це вн робить при добуванн дощових черв’якв, а розпушу всю поверхню грунту перевер]та грудки земл. ¶нод борсук розрива, крм того, гнзда джмелв ос з великим задоволенням сть багат на личинки медов стльники, не дуже зважаючи на укуси комах: його жорстке хутро, товста шкра шар жиру, що знаходиться пд нею, цлком обергають вд них. Равликв, а також, ймовр]но, гуснь та метеликв борсуки розшукують по деревах.
З усх тварин, що проводять сво життя наполовину пд землею, а також тих, як лише сплять у норах, саме борсук щонайбльше пклуться про те, щоб його лгво було просторим безпечним. Ходи, що ведуть з поглиблен]ня нори, майже завжди вд 8 до 10 метрв завдовжки, а хн зовншн отвори знаходяться один вд одного на вдстан часто удвч бльшй. Сама нора лежить звичайно пд землею на глибин 1,5 або 2 м, але якщо крутизна, на якй закладена нора, значна, то й улоговина нори знаходиться на глибин 5 м вд поверхн земл. В таких випадках ходи, що служать для вентиляц, прямують до поверхн майже завжди вертикально. Якщо ж борсуку вдать]ся влаштувати нору в ущелин, то дв умови його благополуччя безпека спокй будуть ще бльш дотриман. У свой нор борсук проводить бльшу частину свого життя, залиша сво лгво для вддалених мандрвок тльки псля того, як нчний морок огорне землю.
Борсук живе, за винятком острова Сардиня пвноч Скандинав, по всй ґвроп, а також в Аз, вд Сир (через Кавказ Персю) до Япон в Сибру до рчки Лени. Мешка борсук в окремих норах, як вн вирива мцними, заокругленими кгтями на сонячному боц лсистих пагорбв, влаштову там чотири-всм виходв продухвин для повтря затишно влаштовуться всередин. Головна частина житла поглиблення, в яке ведуть деклька ходв, така простора, що може вмщати як м’яку пд]стилку з моху, так згодом дитинчат разом з самкою. Що ж до згаданих ходв до нори, то борсук користуться лише небагатьма з них; нш слу]жать йому або як продухвини для повтря, або як лазвки для втеч у раз небезпеки. Всюди в нор пану чистота охайнсть, цим житло борсука вдрзняться майже вд ус решти подбних пдземних притулкв ссав]цв. Сво нори борсук влаштову переважно на узлссях, неподалк вд лугв або й серед лугв по безлсих ярках. Завдяки свой сил борсук дуже легко швидко викопу нору може заритися в землю протягом деклькох хвилин. В таких випадках вн користуться сильними, озброними мц]ними кгтями переднми кнцвками, а коли вирита ним земля почина заважати, борсук заднми лапами вдкида землю назад, а потм, при по]дальшому поглибленн, виштовху землю з нори всю задньою частиною свого тла, позбавляючись у такий спосб надлишкв.
Новонароджен борсуки, за Дебнером, досягають довжини 15, а з хвостом 19 см. Шерсть хня складаться з обрдного (на черев навть надзвичайно обрдного), жорсткого, порвняно товстого, схожого на ще]тину волосся, яке щльно приляга одне до одного. Колр цього волосся взагал блий, лише на темнозабарвлених мсцях до них приднуться бльш-менш сре чорне волосся. Т дв чорн смуги, як у дорослого бор]сука проходять з кожного боку голови, виразно помтн вже в дитинчат, але забарвлен в бурий колр; бур також як сам ступн, так гомлки переднх заднх кнцвок.
БОРСУК (Mљles mљles) досяга довжини 93 см, з яких 75 см припада на голову тулуб, а 18 см на хвст. Висота в загривку до ЗО см, а вага старих самцв восени наближаться до 20 кг. Шерсть, що вкрива все тло, включаючи вуха, досить довга, блискуча жорстка, схожа на щетину. Забарвлення шерст на спин явля собою сумш срувато-блого чорно]го кольорв. Голова бла, але з обох бокв морди починаться по чорнй смуз, як, розширяючись догори, проходять через оч опушен блою шерстю вуха, а потм поступово зникають на потилиц. Самки вдрзня]ються вд самцв меншими розмрами, а також свтлшим забарвленням, яке залежить вд того, що блий пдшерсток у них дужче просвчуться.
Автор: admin | Роздл: | 21-01-2011
Бологя це цл органзми, мльйони молекул
Бологя » Тип хордов
Комментариев нет:
Отправить комментарий